Значення дитячо-батьківських стосунків в ранньому віці
Можливо, я користуюся стереотипом, якщо говорю, що у вашій культурі дуже важливі взаємини між поколіннями. З тієї інформації, якою ми володіємо на заході, можна зробити вивід, що у вашій культурі бабусі і дідуся дуже важливі для внуків. Тому мені дуже важливо наскільки буде збігається з вашим досвідом, вашими відчуттями та інформація, яку я даватиму. Я обмежуся тим, що зроблю огляд літератури, яка доступна мені на англійській і німецькій мові. У останніх 20 років дослідників стали дуже цікавити взаємини з дітьми саме в ранньому віці. Існує декілька причин зростання цього інтересу. Одна причина полягає в тому, що професіонали зіткнулися з тим, що необхідно вирішувати проблеми в цій області. Наприклад, багато психотерапевтів, консультанти зіткнулися з тим, що до них зверталися батьки з тим, що їх дитина відмовлялася є. Батьки, які поводилися з такою проблемою, були переконані, що якщо він відмовляється від їжі, то його розвиток йде не задовільно, отже, він не в порядку. Вони не вірили лікарям, які говорили, ми обстежували вашу дитину, з ним все гаразд. Цих батьків турбувало, що їх дитина плаче цілий день і цілу ніч і немає ніякої можливості його заспокоїти, і це теж приводило їх до думки, що з ним щось не в порядку. Але іноді у експертів був такий досвід, що вони спостерігали те, що батьків не можуть приділити дитині достатньо уваги і турбота, у них неначе не було розуміння, того, що дитина потребує того, щоб рости, розвиватися. У тому випадку, коли у дитини є психологічні або фізичні проблеми, то і батьки і фахівці приділяють достатньо багато турботи, але все одно стоять перед певними проблемами і труднощами. У такому разі встає питання перед батьками і фахівцями як же дати такій дитині путівку в життя, як забезпечити його повноцінний розвиток. Коли батьки і фахівці ставили такі питання, ставало зрозуміло, що ця галузь ще не достатньо досліджена. Учені відмітили, що вони знають дуже мало про те, що переживають діти, що відбувається в їх психіці і що приводить до їх позитивного розвитку, а що йому заважає. Останнім часом це привело до збільшення досліджень по цій темі, і ми також займалися дослідженнями у Відні. Я радий, що можу небагато про це розповісти. Моя лекція складатиметься з декількох частин. У першій частині я говоритиму про те, як батьки сприймають свою першу дитину. У другій частині я зроблю упор на тих труднощах і завданнях, які встають перед батьками, коли у них народжується дитина, при цьому тут я хочу підкреслити один аспект. І в третій частині я трохи розповім про те, як проводяться консультації між батьками і маленькими дітьми. Отже я починаю з першої частини. Хочу почати першу частину із спогаду про те, що колись наступає момент, коли сім'я зароджується і цей процес може бути тривалим або короткостроковим, і народжується дитина. Коли наступає момент вагітності, багато тем стають для жінки особливо важливими. Особливо детально ці теми описані Даніелем Штерном, запропонував тезу про те, що є особливо важливі для жінок теми. Проте і чоловіків цей подія не обходить стороною, особливо в ті моменти, коли вони починають відчувати свою відповідальність за дитину і дружину. Ці чотири області, про яких я зараз скажу, пов'язано з різними відчуттями. Вони можуть бути пов'язані з інтенсивними відчуттями радості, упевненості, але і з іншими, абсолютно зворотними відчуттями невпевненості, страху, нерозуміння того, що відбувається. Загалом, ці різні відтінки відчуттів найчастіше присутні і переживаються в парі у момент народження дитини і в перші місяці його життя. Той спосіб, яким ці відчуття зв'язані між собою, і те, які відчуття домінують на тому або іншому етапі залежить від батьку. І від пари залежить, як в перший рік життя виявиться це розшарування відчуттів, важливо наскільки ці відчуття осознаваєми або неосознаваєми. Розглядаючи питання терапії вже можна зробити якісь виводи. Якщо неприємні, загрозливі відчуття є дуже сильними, якщо у батьків мало можливостей обмінятися цими відчуттями між собою або знайти якусь можливість пережити їх за допомогою когось третього. То росте вірогідність того, що на етапі цих ранніх дитячо-батьківських стосунків може виникнути проблема, яка накладатиме певне навантаження на розвиток дитини, і може повністю
Indpsy. Ru lokotkova-marina. Ru
Вільфрід Датлер (DATLER Wilfried), психоаналітик, доктор психології, Австрія, Відень